Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) у дітей виникають, коли бактерії досягають сечового міхура або нирок. На відміну від дорослих, діти, особливо молодшого віку та немовлята, потребують термінового огляду сімейним лікарем, оскільки такі інфекції можуть призвести до серйозних ускладнень. Водночас вони відносно легко піддаються лікуванню і зазвичай минають приблизно за тиждень при призначенні відповідних антибіотиків.
Які симптоми циститу у дітей?
Цистит — запалення сечового міхура — може проявлятися одним або кількома з таких симптомів: біль, печіння, поколювання під час сечовипускання; наростаючі позиви до сечовипускання або часте сечовипускання; підвищена температура; часті пробудження вночі для походу в туалет; енурез. Часто сеча має неприємний запах, може виглядати каламутною або містити кров.
Багато з цих симптомів трапляються і при інфекції нирок, однак у таких випадках маленький пацієнт виглядає більш ослабленим, із симптомами, які можуть включати також озноб, біль у боці або в спині, сильну втому. У новонароджених з ІСШ може не бути жодних симптомів, окрім підвищеної температури.
Що викликає цистит у дітей?
Цистит у дітей може бути спровокований різними факторами, але найчастішою причиною є бактеріальна інфекція, спричинена мікроорганізмами, які в нормі мешкають у кишечнику, такими як Escherichia coli. Ці бактерії можуть підніматися по уретрі та заселяти сечовий міхур, викликаючи інфекцію. Це частіше трапляється у дівчаток, головним чином через коротшу довжину уретри та її близькість до ануса.
Другою найпоширенішою причиною циститу у дітей є гігієнічні звички. Діти, які тільки вчаться користуватися туалетом, можуть недостатньо ретельно підтиратися після сечовипускання або дефекації, що підвищує ризик бактеріального забруднення. Крім того, тривале стримування сечовипускання, коли діти дуже захоплені грою, може створювати сприятливе середовище для росту бактерій у сечовому міхурі.
Анатомічні аномалії сечовивідних шляхів також можуть сприяти розвитку захворювання. Наприклад, міхурово-сечовідний рефлюкс — стан, при якому сеча закидається із сечового міхура назад у нирки, — може підвищувати ризик повторних інфекцій.
Вживання малої кількості води може призводити до рідшого сечовипускання, дозволяючи бактеріям легше розмножуватися у сечовому міхурі. Нарешті, у рідкісних випадках цистит у дітей може бути спричинений зовнішніми подразниками, такими як агресивні миючі засоби, гарячі ванни або занадто тісний одяг, які можуть подразнювати ділянку геніталій і полегшувати проникнення бактерій в уретру.
Як допомогти дитині при циститі?
Терміново і невідкладно слід звертатися до лікаря у разі незрозумілої температури та ознобу, особливо якщо вони супроводжуються болем у спині або будь-яким дискомфортом під час сечовипускання.
Першим кроком у лікуванні є призначення антибіотиків, які лікар виписує після підтвердження діагнозу за допомогою аналізу сечі і, в деяких випадках, посіву сечі. Вибір антибіотика залежить від типу бактерії, що спричинила інфекцію, та її чутливості до препаратів. Зазвичай обирають антибіотики широкого спектра дії, а тривалість лікування може варіювати від 3 до 7 днів. Надзвичайно важливо завершити повний курс призначених антибіотиків, навіть якщо симптоми швидко покращуються, щоб запобігти рецидивам і розвитку стійкості бактерій. У рідкісних випадках тяжких інфекцій або ускладнень може знадобитися госпіталізація для внутрішньовенної антибіотикотерапії та більш ретельного спостереження.
Як запобігти циститу у дітей?
У маленьких дітей часта зміна підгузків може допомогти запобігти поширенню бактерій, що викликають цистит. Коли діти починають самостійно піклуватися про себе, важливо навчати їх правильної гігієни. Після кожного акту дефекації дівчаткам слід підтиратися спереду назад, щоб запобігти поширенню мікробів із прямої кишки в уретру. Дітей також слід навчати не стримувати сечовипускання, коли виникає позив до туалету. Загалом слід уникати агресивних засобів гігієни і носити бавовняну білизну, оскільки вона з меншою ймовірністю сприяє розмноженню бактерій.