Нежить - найпоширеніший стан на світі. Він характеризується запаленням слизової оболонки носа і в медичних колах носить назву «риніт». Причин запалення безліч, і в цій статті мова піде про вазомоторний (неінфекційний або нейровегетативний) риніт.
Статистика свідчить, що від хвороби страждає близько 10% населення планети. Жінки більш схильні до захворювання, ніж чоловіки, а середній вік пацієнта - 35 років.
Причини
Завдання дрібних судин слизової оболонки носа - звужуватися і розширюватися, щоб регулювати температуру і вологість повітря, яке поступає. Якщо під впливом якихось факторів капіляри зі своєю функцією не справляються, їхня регуляція порушена, то ми маємо справу з вазомоторним ринітом. Це захворювання не слід плутати з алергічною реакцією.
Запальний процес локалізується головним чином в нижніх носових раковинах. Саме тут повітря зігрівається і зволожується. Провокувати вегетативний дисбаланс можуть як зовнішні, так і внутрішні чинники.
До зовнішніх умов відносяться: дуже низька або висока температура; зміна атмосферного тиску; наявність в повітрі різких ароматів; дим; вплив гострої їжі.
Внутрішні чинники:
• емоційне перенапруження;
• значне фізичне навантаження;
• езофагіальний рефлюкс;
• деформація носової перегородки
• аденоїди.
Також існує медикаментозний вазомоторний риніт, який викликають фармакологічні препарати. Через тривалий прийом судинозвужувальних крапель, капіляри патологічно розширюються. Не кращим чином впливають і антагоністи кальцію, оральні контрацептиви, нейролептики, регулятори потенції.
Нерідко вазомоторним ринітом страждають вагітні, однак після пологів симптоми хвороби проходять. Вчені вважають, що корінь проблеми - в збільшеному обсязі циркулюючої крові та гормональному дисбалансі.
Симптоми та діагностика
Ознаки вазомоторного риніту: водянисті виділення з носа, утруднене носове дихання, закладеність носа, стікання виділень по глоткової стінці. Деякі пацієнти чітко пов'язують появу перших симптомів захворювання з конкретним провокуючим фактором, (наприклад, холодним повітрям).
При огляді лікар зазначає вегетативні порушення: холодні кінцівки, підвищену пітливість, уповільнення пульсу, низький артеріальний тиск, сонливість.
Сильний нежить, чхання і свербіж більш характерні для алергічного риніту. Для виключення алергічної природи патології проводяться лабораторні тести на антитіла до алергенів: пилок, пил, цвілеві грибки, шерсть і епітелій тварин.
Лікування і профілактика
Терапевтичний підхід залежить від пускового фактору хвороби. Якщо поява ознак вазомоторного риніту пов'язана з конкретними умовами (прийом алкоголю, холодне повітря, стрес і т.п.), то слід уникати провокуючих ситуацій. Може бути показною коагуляція судин в зоні Кіссельбаха. Таке втручання здійснюють фахівці МЦ «Парацельс».
Фармакологічні препарати призначає тільки лікар. Це можуть бути глюкокортикоїди, місцеві М-холіноблокатори, ботулотоксин, деконгестанти.
Для вагітних пацієнток рекомендується промивати ніс фізіологічним розчином, робити зрошення морською водою і дихальна гімнастика: повільний вдих через одну ніздрю, а видих - через іншу. Вправи необхідно робити по 10-15 разів мінімум місяць.
Для профілактики хвороби рекомендується уникати приміщень із забрудненим повітрям, проводити лікування гастроеезофагіального рефлюксу і вчасно коригувати гормональні порушення.