Іноді при зміні умов, звичних для дитини (переведення на штучне вигодовування, неправильне введення нових продуктів харчування, непереносимість деяких з них, стресові ситуації, зміна кліматичних умов у зв’язку з переїздом та ін.) у неї можуть виникнути симптоми, що нагадують інфекційне захворювання кишечнику. У цьому разі порушення травлення пов’язане з тим, що недозрілі ферменти дитини не в змозі перетравити отриману їжу.
Також порушуються взаємовідносини між мікроорганізмами, які в нормі присутні в кишечнику і сприяють травленню. На цьому тлі відбувається активізація умовно-патогенних мікробів, котрі за нормальних умов цілком уживаються з рештою мікроорганізмів.
Які ознаки?
У дитини починає спостерігатися зригування, часті рідкі випорожнення, здуття живота. Малюк може погано спати, неспокійний, якщо ці симптоми спостерігаються тривалий час, погано набирає масу тіла. Дуже важливо не запускати ситуацію. У подібному випадку ви можете звернутися на консультацію до фахівців МЦ «Парацельс», і разом з лікарем скоригувати харчування, виключивши при цьому можливе інфекційне захворювання.
Якщо у дитини проблеми почалися із блювання, не давайте їй без призначення лікаря проти блювотних ліків, оскільки вони мають вікові обмеження до застосування і можуть бути небезпечними для дитини. До того ж, якщо блювання зумовлене потраплянням інфекції, то на початку захворювання блювотний рефлекс сприяє механічному звільненню організму від мікробів або токсичних продуктів і перешкоджає всмоктуванню їх у кров.
На що звернути увагу?
Якщо дитина лікується вдома, слід бути уважним до загального стану малюка. Млявість, зниження інтересу до навколишнього, сонливість свідчать про порушення з боку нервової системи, отже, про тяжкий стан дитини.
Стан слизової оболонки порожнини рота: у ротику має бути достатня кількість слини. Це легко перевірити, доторкнувшись ложечкою до язика. Якщо вона ніби прилипає, ваш малюк недостатньо отримує рідини і у нього розвивається зневоднення. На язиці не повинно бути білого нальоту.
Шкіра дитини має бути пружно на дотик, колір її не повинен мінятися. Якщо у дитини велике тім’ячко ще не закрите, оцініть його стан, провівши по голівці двома пальцями. У разі зневоднення воно буде запалим. Обов’язково стежте за частотою і кількістю сечовипускань дитини. Зменшення кількості сечі свідчит про те, що з проносом і блювотою дитина втрачає рідини більше, ніж отримує; це може призвести до небезпечного зневоднення організму. Якщо дитина втрачає рідину і при цьому охоче п’є, то напувати її слід навіть під час сну, скориставшись для цього піпеткою, соскою, маленькою ложечкою. Ослаблений малюк може проспати більше, ніж звичайно.
Догляд за дитиною при диспепсії
Догляд передбачає не лише дотримання дієти та виконання лікувальних процедур. Дуже важливі гігієнічні заходи, оскільки і цей період вони відрізняються від звичайних правил гігієни. Дитині маж бути віиділений індивідуальний посуд, яким не будуть користуватися інші члени родини. Брудну білизну малюка слід прати окремо. Підмивати малюка потрібно після кожного випорожнення, потім – змазувати сіднички дитячою або стерильною олією. Це допоможе уникнути попрілостей.
Як попередити шлунково-кишкові розлади?
Стежте за старанним миттям посуду і акуратним приготування їжі для дитини. Забезпечте правильне зберігання продуктів, особливо у спекотну пору року. Привчайте дитину до чистоти і миття рук, починаючи з першого року життя. Постарайтеся не годувати дитину на вулиці під час прогулянки продуктами, котрі готуються надворі, хоч як надійно і апетитно вони не виглядали б. Виключить з раціону малюка продукти, що продаються в кіосках. Будьте особливо прискіпливі до дотримання правил гігієни, якщо у когось із членів сім’ї з’явилися ознаки кишкової інфекції. Не допускайте контактів із хворими дітьми.
Поширення кишкових інфекцій відбувається тільки в результаті недотримання елементарних гігієнічних вимог. Недарма всі інфекційні захворювання, спричинені проникненням мікробів через рот, називають «хворобами брудних рук».