Організм людини має комплексну систему захисту проти хвороботворних збудників. Її перша лінія – це шкіра та слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, ротової порожнини, кишечника, які виробляють спеціальні речовини, які запобігають проникненню шкідливих мікроорганізмів. Якщо цю перепону подолано, на допомогу приходять клітини крові – лейкоцити. Вони ізолюють, видаляють чужорідні для організму агенти, і виробляють захисні антитіла, які їх нейтралізують.
Які особливості дитячого імунітету?
У дитини імунна система ще остаточно не сформована, тобто – недосконала. Дитина більше, ніж доросла людина сприйнятлива до більшості бактерій та вірусів. Проте це не означає, що вона народжується зовсім беззахисною.
Організм дитини у змозі протистояти багатьом інфекційним агентам. Одразу після народження дитина стикається з багатьма з них, і поступово, шляхом «озброєного нейтралітету» навчається з ними співіснувати, виробляючи захисні антитіла.
Поступово мікроорганізми заселяють кишечник малюка, поділяючись там на корисних (таких, що сприяють травленню) і умовно шкідливих – тих, що заважають малюкові рости, «вичікуючи» слушної нагоди, щоб проявити себе.
Мікроби оселяються на слизових оболонках носоглотки та мигдалин (там же знаходяться захисні антитіла), і таким чином формується місцевий імунітет, що є бар’єром на шляху проникнення інфекції. Виникнення будь-якого інфекційного захворювання залежить, з одного боку, від агресивності збудника, а з іншого – від можливості організму йому протистояти.
Без зустрічі з мікроорганізмами імунна система не може повноцінно захиститися, оскільки малюк не живе в стерильних умовах. Завдання відповідальних батьків – простежити, щоб у оточенні дитини мікробів було якнайменше, бо їхня кількість легко може змінити якість її життя. Це певною мірою досягається гарним доглядом за малюком, обмеженням його контактів із хворими дітьми та дорослими, профілактичними щепленнями.
Особливістю імунітету новонародженого і дитини раннього віку є знижена здатність організму локалізувати і обмежувати вогнище запалення. Тому будь-які ушкодження, що виникають на шкірі дитини, можуть стати джерелом розповсюдження інфекції по усьому організму. Тому тільки чиста, здорова шкіра повноцінно справляється із своїми функціями.
Мамина допомога та пасивний імунітет
Спочатку малюкові допомагають існувати мамині антитіла, які він отримав через плаценту, а потім отримує разом з грудним молоком. Ось чому новонароджена дитина несприйнятлива до деяких інфекційних захворювань: кір, краснуха. Скарлатина, епідемічний паротит та ін.
Поступово, в тому числі і за допомогою щеплень, власні імунна система дитини навчається виробляти антитіла і самостійно протистояти збудникам інфекційних захворювань. Але формування її проходить поетапно і цей процес дуже індивідуальний. Остаточне формування імунної системи дитини закінчується переважно у трирічному віці. Проведення профілактичних щеплень є однією із складових імунного захисту дитини.
Не поспішайте, піддавшись впливу реклами, «зміцнювати» імунну систему своєї дитини за допомогою будь-яких засобів, не порадившись із лікарем. Цілком можливо, що у цьому немає необхідності. Знайте. Що найкращим імуностимулюючим засобом для немовляти є молоко мами. Організм дитини – не полігон для фармацевтичних випробувань.
Як зміцнити імунітет дитини?
Прогулянки на свіжому повітрі. Придбайте велосипед, скейт чи самокат, дитина із задоволенням буде гуляти. Влітку організм буде отримувати вітамін Д й звикати до спеки, восени та взимку пристосовуватися до холоду та сирості.
Спортивна активність. Необов’язково записувати дитину на всі можливі види спорту, достатньо обрати один напрямок: плавання, танці, футбол, атлетика. Якщо немає можливості, привчайте до ранкової зарядки.
Правильне харчування. Включайте у щоденний раціон свіжі овочі та фрукти. Не забувайте про правильні перекуси між основними прийомами їжі. Збирайте ланч бокс у садочок чи школу.