Зригування у новонароджених - це явище, яке виникає в перші кілька місяців життя і полягає в тому, що їжа, яка знаходиться в шлунку, піднімається до стравоходу. Цей стан зазвичай має тимчасовий характер. Однак якщо відрижка стає постійною проблемою з серйозними наслідками для дитини, то в її основі можуть лежати патологічні стани, що вимагають лікування.
Як часто зустрічається рефлюкс?
Приблизно у 50% дітей спостерігаються явища відрижки (рефлюксу) протягом перших трьох місяців життя. Серед дітей десяти місяців відсоток випадків рефлюксу знижується до 5%. Хоча це трапляється рідко, деякі діти продовжують страждати від рефлюксу навіть до 18-го місяця.
У чому причини зригування?
Зазвичай рефлюкс новонароджених виникає через поєднання факторів. Безумовно, провідною причиною є те, що ще незрілий і малофункціональний нижній стравохідний сфінктер (кардія) – клапан, розташований між стравоходом та шлунком, який регулює односпрямоване проходження їжі: стравохід – шлунок.
Також на появу рефлюксу можуть вплинути: рідка дієта, характерна для неонатального віку; утворення бульбашок у шлунку, які «проштовхують» їжу в стравохід; надмірна швидкість пиття дитиною; надмірна кількість їжі.
Коли рефлюкс є серйозною проблемою?
Йдеться про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, коли відрижка стає постійним, а не спорадичним явищем. У новонароджених гастроезофагеальна рефлюксна хвороба обумовлена вираженою незрілістю кардії. Такий стан часто спостерігається, коли дитина: народилася недоношеною; мала низьку вагу при народженні; народилася з нервовим та/або м'язовим захворюванням, наприклад, церебральним паралічем; у неї є алергія на коров'яче молоко.
Еозинофільний езофагіт: у дітей, які страждають на це захворювання, у слизовій стравоходу спостерігається високий вміст еозинофілів. Хоча ще нема остаточних доказів, дослідники вважають, що причиною алергічної реакції є непереносимість їжі.
Коли звертатись до лікаря?
Як згадувалося, рефлюкс новонароджених — це стан, що у легкій формі зустрічається досить часто. Однак варто звернутися до лікаря, якщо у дитини спостерігаються: епізоди сильної блювоти; втрата ваги чи відсутність набору ваги; відрижка рідини жовтого або зеленого кольору; блювання зі слідами крові або чимось, що нагадує кавову гущавину (наявність крові є наслідком подразнення слизової оболонки стравоходу); утруднення дихання; кров у стільці. Фактично вищезгадані прояви можуть бути ознакою патологічних станів – таких як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, еозинофільний езофагіт і т.д.
Що робити?
У більшості випадків рефлюкс у новонароджених вимагає простих , але ефективних заходів, таких як: частий прийом їжі в невеликих кількостях; помірна швидкість введення їжі; кілька зупинок під час їжі, щоб дитина «зригнула»; перебування дитини у вертикальному положенні, як під час, так і після кожного прийому їжі.
Якщо рефлюкс новонародженого є хронічним і перешкоджає зростанню дитини, лікар може призначити прийом гістамінових антагоністів H2-рецепторів, що дозволяє уникнути масивного виробництва шлункового соку, та інгібіторів протонної помпи, які знижують вироблення кислоти в шлунку.
При неефективності цих засобів (оскільки за цим може стояти патологічна причина) або підтвердження наявності алергії на коров'яче молоко необхідно застосовувати більш специфічні методи лікування. У найскладніших ситуаціях стає необхідним хірургічне втручання.