Гіпофіз - ендокринна залоза, що виділяє гормони, які регулюють майже всі системи нашого організму. Ця залоза розміром з горошину, знаходиться біля основи мозку і прикріплена до гіпоталамусу.
Аденома гіпофізу є доброякісною пухлиною, яка розвивається із залізистих клітин епітелію і становить близько 10% від усіх внутрішньочерепних пухлин. Це явище досить поширене. Статистика говорить про те, що 17% населення страждає від цієї хвороби. Виникати аденома може у людей будь-якого віку і статі. Пік захворюваності припадає на віковий період від 30 до 60 років. У багатьох випадках аденому гіпофізу виявляють випадково.
Класифікується захворювання в залежності від розміру і функціональних характеристик. Залежно від розміру аденоми поділяють: мікроаденоми (менше 1 см) і макроаденоми (більше 1 см). За ступенем проникнення пухлини поділяють на: доброякісні (зростання повільне, не поширюються на інші ділянки мозку); інвазивні (швидко ростуть, стискаючи суміжні структури); метастатичні (вкрай рідкісні злоякісні пухлини, які поширюються на інші ділянки нервової системи головний і спинний мозок).
Гіпофіз складається з різного типу клітин, які беруть участь у виробництві певного гормону, що викидається в кровотік. Аденома гіпофізу бере початок саме від однієї з тих спеціалізованих клітин. Пухлинні клітини виробляють надлишок гормонів і, відповідно, викликають зміни цільових органів (щитовидна залоза, надниркові залози, статеві залози).
Аденоми гіпофіза функціонально розділені на:
- пролактин-секретуючі аденоми (пролактиноми);
- GH - секретуючі аденоми (у надмірних кількостях виділяють гормон росту);
- АКТГ- секретуючі аденоми;
- TSH- секретуючі аденоми.
Рідше зачіпаються інші секреторні клітини.
Причини
У більшості випадків аденома виникає спонтанно. Передбачається, що в основі початку хвороби лежать мутації генетично схильних клітин. Виникає моноклоніальне розширення клітини, яке веде до гіперплазії (збільшення числа клітин). Ці генетичні мутації, в більшості випадків спорадичні. Проте, існує невеликий відсоток випадків, коли хвороба має спадкові корені (наприклад, гігантизм, акромегалія).
Симптоми
Клінічна картина залежить від ступеня зростання і ознак стиснення сусідніх структур. У багатьох випадках аденоми гіпофізу є безсимптомними. Неврологічні проблеми пов'язані з масштабом пухлинної маси. Може, наприклад, відзначатися втрата зору через стиснення точки перетину зорових нервів.
У жінок пролактиноми викликають галакторею і порушення місячного циклу. У чоловіків - чоловічий гіпогонадизм, пов'язаний з еректильною дисфункцією, безпліддям і втратою сексуального бажання. Інші ознаки пролактиноми можуть включати в себе: головний біль, хронічну втому, збільшення ваги.
GH-секретуючі аденоми проявляють себе акромегалією і гігантизмом, болями в суглобах. АКТГ- секретуючі аденоми викликають синдром Кушинга та симптоми, які включають в себе: гіперглікемію, діабет, збільшення об’єму живота, глибокі фіолетові розтяжки внаслідок розпаду сполучної тканини, маскулінізацію у жінок. ТСГ-секретуючі аденоми впливають на щитовидну залозу, викликаючи гіпертиреоз.
Для діагностики захворювання використовуються ендокринні функціональні тести. Лабораторна оцінка може подати докази гальмування або стимуляції секреції гормонів гіпофізу. Допомогти лікарю визначити положення і розмір аденоми може комп'ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія.
Лікування аденоми гіпофізу в ідеалі передбачає співпрацю невропатолога, ендокринолога і нейрохірурга. Застосовується лікарська терапія (особливо ефективна при пролактиномах), променева терапія, а також хірургічне втручання.
Слід особливо відзначити те, що рання діагностика аденоми є ключем до успішного лікування захворювання. З будь-якими питаннями стосовно Вашого здоров'я Ви можете звернутися до фахівців МЦ "Парацельс".