Сьогодні, як ніколи, працююча людина живе в режимі перманентного занепокоєння. Щоденні зобов'язання часто супроводжуються стресом і напругою, які важким тягарем лягають на психіку пацієнта. Адже тривога - це не що інше, як відображення глибокої кризи сучасної цивілізації, свого роду закон виживання, де «на плаву» вдається залишатися сильнішим. Для тих, хто слабший, прелюдією до реальної депресії є тривожний синдром. Цей синдром просто відображає невідповідність людської цивілізації тій реальності, яку «бачить» пацієнт, як ворожу, повну небезпек.
Синдром тривоги - це одне з психологічних розладів, які важко піддаються інтерпретації. Цей синдром включає в себе порочне коло із заплутаних думок, необґрунтованих страхів, болісного почуття занепокоєння, панічних атак, а іноді і одержимості.
На превеликий жаль, тривожний синдром часто недооцінюється родичами пацієнта, оскільки даний стан є розладом з численними гранями, що супроводжуються комплексними порушеннями, які тільки досвідчений фахівець здатний визначити і проаналізувати.
Симптоми
Як не дивно це звучить, але, синдром тривоги в першу чергу «вражає» молодих людей (20 - 25 років). Фізично синдром проявляється прискореним серцебиттям, тремором, підвищеною пітливістю, респіраторним дистресом, обумовлених підвищеним рівнем в плазмі крові кортикостероїдів та адреналіну.
Допомога при тривожному синдромі
Лікування пацієнта, що страждає від тривожного синдрому, пов'язане з певними складнощами. І головна складність в тому, що пацієнт скептично відноситься до ефективності медичного лікування, і як правило, на запропоновану терапію реагує неадекватно. Важкі форми тривожного синдрому лікують за допомогою таких потужних препаратів як бензодіазепіни.
Фітотерапія є відмінним терапевтичним заходом при тривожному синдромі середнього та легкого ступенів важкості. Однак слід зазначити, що хоча в цьому випадку в хід йдуть «природні ліки», фітотерапія не зовсім безпечна: трав'яні препарати, транквілізатори і «природні» седативні можуть бути відповідальними за побічні ефекти, зумовлені взаємодією з іншими речовинами або, завдяки накопиченню в організмі. Використання фітопрепаратів в разі синдрому тривоги повинно бути помірним.
В якості заспокійливого засобу можна рекомендувати валеріану, пасифлору, глід, мелісу. Мелісса, зокрема, особливо корисна, якщо тривожний синдром супроводжується диспепсією, дискінезією жовчовивідних шляхів і шлунковими болями. Вона має м'яку седативну, спазмолітичну і жовчогінну дію. Однак меліса не рекомендується пацієнтам з патологіями щитовидної залози (гіпотиреоз), глаукомою. Протипоказане поєднання з барбітуратами, ромашкою і пасифлорою. Глід рекомендований пацієнтам з гіпертонією, серцевою недостатністю.
Препарати з пасифлорою показані для лікування розладів сну, пов'язаного з синдромом тривоги. Цілющі властивості пасифлори проявляються завдяки флавоноїдам, які корисні в якості транквілізаторів, і алкалоїдам - м'яким стимуляторам. Однак пасифлора має деякі протипоказання для вагітних жінок, оскільки рослинні алкалоїди стимулюють скорочення матки.
Ефективну допомогу може надати і ароматерапія малими дозами висококонцентрованих ефірних масел. Ці масла можуть бути використані в якості есенцій в масажних оліях, а також для ароматизації приміщення, (наприклад, лаванда).
Крім того, при синдромі тривоги пацієнту необхідно дотримуватися певних дієтичних правил, і уникати таких продуктів, як кава, какао, шоколад, шафран, женьшень.
Необхідно відзначити, що лікування синдрому тривоги повинно бути комплексним і досить тривалим, щоб отримати стійкий позитивний ефект. Самолікування неприпустиме. І якщо у Вас виникли будь-які питання або підозри щодо стану свого здоров'я, то бажано вчасно проконсультуватися з кваліфікованим фахівцем Медичного центру «Парацельс».