Багатьом знайома ситуація, коли протягом декількох тижнів у нас самих або у дитини незначно підвищена температура тіла - до 37 - 37.8С. Такий стан речей може спостерігатися якийсь певний час, наприклад, ввечері, або цілодобово, і носить назву субфебрилітет.
Субфебрильну температуру не можна ігнорувати, оскільки вона служить сигналом безлічі захворювань і нерідко сусідить з іншими ознаками. Однак бувають випадки, коли субфебрилітет - єдина скарга пацієнта. Найчастіше стійке підвищення температури поєднується з відсутністю апетиту, сонливістю і загальною слабкістю.
Слід розуміти, що субфебрилітет - результат перебудови терморегулюючих механізмів організму. Це буває пов'язане з прискоренням обмінних процесів або дисфункцією терморегулюючого центру, зумовленою впливом алергічного або інфекційного агента.
Які основні хвороби супроводжуються субфебрилитетом? В першу чергу сюди слід віднести інфекційні захворювання, які набули хронічної форми: бруцельоз, туберкульоз, синусит, цитомегаловірус , герпес, паразитарні інвазії і т.п.
Далі йдуть порушення імунної реакції організму: ревматоїдний артрит , ревматизм, васкуліт і алергічні захворювання. Крім того, субфебрильна температура може супроводжувати:
• неопластичні процеси ;
• ендокринні проблеми;
• черепно-мозкову травму;
• нейроінфекцію .
Субфебрилітет часто стає супутником психічного та розумового перевантаження, стресу, вакцинації. Також нестабільна терморегуляція - одна з ознак вегетосудинної дистонії (ВСД).
Поширеним явищем є і лікарський субфебрилітет. Ряд препаратів здатний провокувати підйом температури. Сюди відносяться цефалоспорини, пеніциліни, барбітурати, протипухлинні засоби. Такий субфебрилітет проходить через дві доби після відміни ліків.
Варто звернути увагу на те, що субфебрильна температура у дітей молодшого віку не обов'язково має відношення до якоїсь патології. Це відбувається через те, що дитяча терморегуляція ще не встановилася як слід, і температура тіла легко піднімається після годування, перегріву або активної гри.
Що робити? Якщо ви зіткнулися зі стійким субфебрилітетом, зверніться до сімейного лікаря МЦ «Парацельс». Фахівці центру проведуть діагностику проблеми і призначать відповідне лікування. Перед консультацією рекомендується протягом тижня вести моніторинг змін температури кожні три години. Запишіть дані та покажіть лікареві. Ця інформація допоможе фахівцеві скласти індивідуальний план обстеження.
Так як субфебрилітет служить фоновою ознакою для дуже широкого кола хвороб, діагностувати його причину не завжди просто. Спочатку потрібно виключити інфекційні захворювання, які протікають безсимптомно. Обов'язково призначаються: загальний аналіз крові, біохімію, загальний аналіз сечі, ЕКГ. Якщо виявлено ознаки інфекції, йде цілеспрямований пошук її вогнища.
Будь-яка діагностична версія лікаря обов'язково вимагає підтвердження з боку спеціальних досліджень: урологічних, гінекологічних, гормональних, УЗД, а також консультації профільного спеціаліста. Деякі захворювання, що протікають на тлі стійкого підвищення температури, можуть вимагати госпіталізації хворого.
Ні в якому разі не займайтеся самолікуванням, приймаючи жарознижуючі препарати. Лікування повинно бути спрямованим на першопричину, що лежить в основі проблеми.