Різні проблеми із шлунково-кишковим трактом у дитини є частим приводом для звернення до лікаря. І найпоширеніша зі скарг, яка завдає багато клопоту батькам, – запор.
Що вважається запором?
У немовлят, які харчуються виключно грудним молоком, норма частоти випорожнень може широко варіювати: від разу на тиждень до 7 - 10 разів на добу. У разі штучного вигодовування та після введення прикорму частота дефекації становить не менше 3-х разів на тиждень. Консистенція калу має бути досить м'якою. Якщо стілець став занадто щільним, великого об’єму або потребує значної напруги для дефекації, можна припустити, що у дитини запор.
У ранньому дитячому віці особливості кишечника сприяють розвитку запору. Це пов’язане з тим, що ще належною мірою не налагоджені нервово-рефлекторні зв'язки. Залежно від індивідуальних особливостей організму та зовнішніх умов, механізм дефекації встановлюється поступово.
Чому виникає запор?
Якщо йде надто активне всмоктування води, то кал стає твердим. Це може мати місце у разі недостатньої перистальтики кишечника, коли їжа повільно рухається товстою кишкою. Викликати порушення можуть такі фактори, як:
• стрес (насильницьке привчання до горщика; похід до дитсадка; поїздка);
• недостатня рухова активність;
• недостатній питний режим;
• малий об’єм їжі;
• незбалансоване харчування із дефіцитом харчових волокон.
Запор може розвинутися на тлі проблем з функцією прямої кишки.
Рідше причиною запору стають вроджені анатомічні патології. Сюди можна віднести: розширення просвіту, збільшення довжини товстого кишечника, атрезії та стенози прямої кишки та анусу. Вроджені аномалії даються взнаки вираженим запором з раннього віку і потребують хірургічного втручання.
Крім того, запору можуть сприяти харчові алергії, муковісцидоз , целіалкія, різні захворювання м'язової та нервової систем (міопатії, дитячий церебральний параліч), порушення обміну речовин та ендокринні патології.
Коли звертатись до лікаря?
Хоча батьки і часто скаржаться на утруднену дефекацію у дітей, мова про істинний запор йде не завжди. Нормальну роботу кишечника легко відновити, усунувши вплив фактору, що провокує проблему. Лише у невеликого відсотка маленьких пацієнтів проблема набуває затяжного характеру. На особливу увагу заслуговує можливість кишкової непрохідності, коли у дитини стан різко погіршується, з'являються ознаки інтоксикації та інтенсивні абдомінальні болі. Звичайно, самостійно вживати будь-яких заходів у подібній ситуації не можна. Будь-який стан, що турбує вас і вашу дитину, заслуговує на увагу і точну діагностику. З усіма питаннями щодо здоров'я малюка ви можете звернутися до фахівців МЦ «Парацельс».
Що робити?
Насамперед молода мама повинна звернути увагу на свій раціон, якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні. У меню повинні входити продукти, що містять достатню кількість клітковини (крупи, овочі, фрукти). З молочними продуктами слід бути обережнішими, оскільки білки коров'ячого молока часто виступають алергенами і провокують запор у немовлят.
Постарайтеся виключити продукти, які затримують дефекацію (манна крупа, рис, крохмаль, какао, міцний чай) та багаті на ефірні олії (часник, цибуля). Не забувайте про достатню кількість рідини. Пам'ятайте, що негативний вплив на кишкову перистальтику мають алкоголь, куріння, деякі ліки, наприклад, антациди, сечогінні, антидепресанти.
Якщо виникає необхідність переведення дитини на штучне вигодовування, порадьтеся з лікарем щодо правильного вибору штучних замінників грудного молока. Багато сумішей мають у складі пре - і пробіотики , які покращують кишкову функцію. Майте також на увазі, що чим старша дитина, тим більший вплив на розвиток запору набуває психогенний вплив, переляк, стрес. Після нормалізації раціону та створення сприятливих соціальних та побутових умов очікується з великою ймовірністю, що нормальне спорожнення кишечника відновиться.