Сколіоз – деформація хребта, відома з давніх часів. Ще в 300 р. до н.е. Гіппократ класифікував різні кутові деформації хребта і розробив ряд інструментів для зменшення їх проявів. Назва хвороби походить від грецького терміна skoliosis, що означає «вигнутий».
Виникає сколіоз як бічний вигин хребта, пов'язаний із ротацією тіл хребців. Це супроводжується деформацією міжхребцевих дисків та укороченнями м'язово-зв'язкового апарату. За відсутності ротації тіл хребців не можна говорити про сколіоз, і аномалія називається «сколіотичним станом». Такий стан часто зустрічається у дітей і має тенденцію до мимовільної регресії у процесі росту. Це не потребує спеціального лікування, крім адекватної фізіотерапії та спорту.
Чому виникає сколіоз?
Сколіоз буває ідіопатичним у 70 – 80% випадків, коли він виникає без видимої причини. Інші 20-30% представлені вродженим або набутим сколіозом, наприклад, після травми, інфекції, пухлини або артриту.
Основною причиною деформацій є дисбаланс між скелетним та м'язовим розвитком. Тому ідіопатичний сколіоз виникає в основному в дитинстві та в період статевого дозрівання, коли швидко ростуть кістки. Сколіоз вражає дівчаток частіше, ніж хлопчиків, у співвідношенні 7:1.
Як виявити?
Фізикальне обстеження дитини проводиться у вертикальному положенні, оцінюється наявність наступних ознак:
· плечі знаходяться на різній висоті;
· виступаючі лопатки;
· одне стегно вище за інше;
· одна рука здається довшою;
· зміщення пупка із середньої лінії живота.
Прогноз захворювання залежить від різних факторів, таких як дозрівання скелета, вік, менархе, розташування, ротація, ступінь викривлення в градусах. Якщо ви підозрюєте сколіоз у своєї дитини, є сенс пройти діагностику у ортопеда-травматолога МЦ «Парацельс», щоб вчасно вжити необхідних заходів.
Терапевтичні показання залежать від градуса вигину хребта. При вигинанні до 15-20 ° можна обмежитися загальноруховою активністю для зміцнення паравертебральних м'язів. Вигин 20 – 35 ° є показанням для носіння ортопедичного корсету. Викривлення понад 35 – 40 ° потребує оперативного лікування.
Якщо кут викривлення невеликий, то профілактичні клінічні огляди у ортопеда-травматолога повинні проходити кожні 6 місяців та рентгенографія щорічно. Профілактика погіршення стану здійснюється за допомогою постуральної гімнастики та регулярної фізичної активності.
Консервативне лікування при кутах викривлення 20 – 35 ° спрямоване на зупинку чи уповільнення розвитку вигину. Є кілька безкровних терапевтичних рішень, які можна адаптувати до серйозності ситуації, від кінезотерапії до вибіркової електростимуляції паравертебральної мускулатури.
У найбільш серйозних ситуаціях ортопед-травматолог рекомендує використовувати різні типи корсетів жорстких та напівжорстких. Їх недолік у тому, що вони обмежують рухи та не зовсім зручні для пацієнта.
Хірургічне лікування спрямоване на блокування викривлення. Однак після оперативного лікування можлива втрата рухливості, і з цієї причини подібна практика застосовується лише в крайніх випадках. Як правило, хірургічне лікування проводять після завершення росту хребців (15 – 17 років).
Сколіоз та спорт
У народі широко існує думка, що найкращий спорт при сколіозі – це плавання. Насправді, фізичні вправи з навантаженням надають позитивний ефект, що набагато перевершує плавання. У певних ситуаціях, при асиметричних рухах або рухах, що вимагають вигинання спини, цей вид спорту може бути контрпродуктивним.
Дітям, у яких діагностований сколіотичний стан, протипоказані рухи, що забезпечують зайву рухливість хребта, які роблять його більш гнучким, а значить і більш легко деформованим. Тому їм протипоказана художня гімнастика, аеробіка та класичний танець. Фізичні вправи мають бути спрямовані на створення достатнього м'язового корсету для більшого контролю та кращої стабільності хребта.