Аденоїди є лімфатичними утвореннями, які присутні з народження і прогресивно розвиваються, досягаючи максимальних розмірів приблизно у віці 3-5 років. У нормі у немовлят у верхній задній частині носоглотки, трохи вище язичка помітний м'який горбок. У віці близько 7 років аденоїди проходять інволюційний процес, їхні розміри зменшуються за рахунок атрофії аденоїдної тканини, що робить їх малопомітними в підлітковому віці. У дорослих аденоїди практично неактивні.
Хоча ці утворення і корисні для запобігання інфекціям у ранньому дитинстві, у організма, що росте, поступово розвиваються більш ефективні засоби для боротьби з бактеріями та вірусами. Тому, якщо вони надмірно розростаються і викликають значні труднощі з диханням, їх часто видаляють хірургічним шляхом.
Гіпертрофія аденоїдів
Збільшення аденоїдів не завжди носить патологічний характер. Зазвичай це реакція на інфекційні процеси і у більшості пацієнтів викликає лише легкий дискомфорт, який вимагає специфічного лікування. В інших випадках важкі або рецидивуючі інфекції можуть призвести до закупорки задньої стінки носоглотки.
Гіпертрофія аденоїдів може спричинити такі стани:
• рецидивуючий отит;
• біль у горлі та утруднене ковтання;
• проблеми з диханням;
• порушення сну.
При утрудненому диханні через ніс пацієнт може хропіти та відчувати епізоди обструктивного апное. Обструкція дихальних шляхів зменшує потік повітря із носа, змушуючи дихати дитину через рот.
Крім утрудненого дихання, аденоїди можуть блокувати євстахієві труби, що призводить до повторюваних інфекцій вуха і погіршення слуху. Якщо дитина не може чітко чути звуки, це загрожує негативними наслідками для навчання, розвитку та соціальної взаємодії, тому дуже важливо вчасно діагностувати та лікувати вушну інфекцію.
Аденоїдит – це запалення аденоїдів. Виникає захворювання переважно у дитячому віці, іноді у поєднанні з гострим тонзилітом та середнім отитом. Гострий аденоїдит характеризується лихоманкою, обструкцією носових дихальних шляхів, хропінням, ринореєю з серозними виділеннями (при вірусних формах) та гнійними (при бактеріальних формах).
Симптоми, пов'язані з вірусною інфекцією аденоїдів зазвичай проходять спонтанно протягом 48 годин. Бактеріальний аденоїдит може протікати протягом тижня.
Інфекції аденоїдів можуть викликати ряд ускладнень внаслідок поширення запалення на прилеглі тканини та органи, у тому числі: отит, синусит та інфекції дихальних шляхів. Бактерії, відповідальні за аденоїдит це, головним чином, Streptococcus pyogenes , Streptococcus pneumoniae , Moraxella catarrhalis та Staphylococcus aureus, з вірусів: аденовірус, риновірус та параміксовірус .
Подібні стани не можна залишати поза увагою. Щоб допомогти своїй дитині, ви можете звернутися на консультацію до отоларинголога МЦ «Парацельс». У разі вірусного аденоїдиту ЛОР призначає анальгетики та жарознижувальні засоби, чого часто буває достатньо. З іншого боку, бактеріальні форми вимагають застосування антибіотиків, наприклад, амоксициліну або цефалоспорину.
Коли видаляти аденоїди?
Аденоїдектомія - це хірургічна процедура, при якій видаляються аденоїди. Вона показана дітям, які страждають від періодичних болів у горлі та їм важко дихати через ніс. Лікар може порекомендувати цю процедуру, якщо пацієнт має хронічні інфекції вуха або горла, і вони не реагують на лікування антибіотиками, повторюються більше п'яти разів на рік. Аденоїдектомія проводиться під місцевою анестезією через рот шляхом вишкрібання або абляції. Якщо пацієнт схильний до частих епізодів тонзиліту, то може бути показане одночасне хірургічне видалення мигдаликів та аденоїдів (аденотонзилектомія).
Як запобігти аденоїдиту?
Найкращий превентивний захід проти запалення аденоїдів – це цілеспрямоване зміцнення імунітету дитини та протистояння простудним хворобам. Сюди слід зарахувати: регулярну фізичну активність; загартовування; збалансоване харчування. У разі появи перших симптомів ЛОР-патології варто одразу звертатися за медичною допомогою. У більшості випадків лікування на ранніх стадіях проходить успішно та фахівцям вдається своєчасно зупинити розвиток патології без хірургічного втручання.