Псевдокраснуха або дитяча розеола - типове для дитячого віку інфекційне захворювання вірусного походження, що вражає переважно маленьких пацієнтів від 6 місяців до 2 років. Інфекція викликає екзантемну висипку, що характеризується появою на шкірі специфічних плям і папул.
Діти заражаються псевдокраснухою при безпосередньому контакті зі слиною інфікованого хворого або повітряно-краплинним шляхом. Трансмісивність найвища під час гарячкової фази хвороби.
Які причини?
Інфекцію викликає вірус герпесу людини 6В (ВГЧ-6В) та, рідше, 7 (ВГЧ-7). Після першої атаки інфекційного агента у зоні слинних залоз та регіональних лімфатичних вузлів вірус досягає сполучної тканини, викликаючи імунну реакцію.
Як правило, діти до 6 місяців не уражаються вірусом герпесу 6В типу. Це можна пояснити наявністю вірусспецифічних антитіл матері у сироватці крові немовляти. Псевдокраснуха рідко спостерігається у дорослих, оскільки інфекція, набута у дитинстві, дає довічний імунітет до цієї хвороби.
Які ознаки псевдокраснухи ?
Хвороба починається через 5-15 днів інкубаційного періоду, з високою лихоманкою (39,5-40,5 ° С), без інших симптомів. Невираженість проявів може бути проблемою, тому що обмежує діагностику і перешкоджає своєчасному лікуванню, незважаючи на сприятливий перебіг захворювання майже у всіх пацієнтів.
Потім з'являються симптоми верхніх дихальних шляхів, такі як біль у горлі, кашель, нежить або закладеність носа. Нерідко у пацієнтів збільшуються лімфатичні вузли. Висипання з'являється при спаді лихоманки, через 3-5 днів. Це, так звана, передекзантемічна фаза дитячої розеоли. Наприкінці цього періоду починається фаза висипу, яка проявляється появою червоних плям і пустул, розкиданих по всьому тілу. Зокрема, висипання зосереджується на шиї, тулубі, обличчі, кистях і стопах.
Висипання трохи підняті, діаметром 2-5 мм, оточені світлим ореолом. Вони не викликаю ні сверблячки, ні лущення шкіри. Подібні плями утворюються на м'якому піднебінні та на язичку. Тримаються висипання від кількох годин до двох днів.
Одночасно з екзантемою, з'являються й інші симптоми, такі як почервоніння горла, гіперемія кон'юнктиви, шийна та задня вушна лімфоаденопатія, загальне нездужання. У деяких випадках захворювання має атипову протікання, без висипу. (Рідше висип може з'явитися без лихоманки.)
У чому небезпека псевдокраснухи?
Захворювання загрожує ускладненнями. Тому дуже важливо вчасно надати медичну допомогу. Звернутися по лікарську консультацію можна в МЦ «Парацельс». Приблизно у 15% пацієнтів висока температура супроводжується судомами, за якими можуть йти втрата свідомості, мимовільна дефекація та сечовипускання. Рідше з'являється: пригнічення функцій кісткового мозку; енцефаліт; гепатит; пневмонія.
Як діагностується та лікується псевдокраснуха ?
У разі псевдокраснухи необхідна диференціальна діагностика з краснухою, кіром, ентеровірусними інфекціями. Лікар оцінює клінічний вид екзантеми та можливе ураження завушних та шийних лімфовузлів . Для констатації захворювання збудник виділяється у крові та слині. У передекзантемічній фазі псевдокраснухи зазвичай виникає лейкоцитоз, який потім на заключній стадії переростає у лейкопенію та лімфоцитоз. У дорослих, хворих на псевдокаснуху, спостерігається явне зниження імунного захисту.
Псевдокраснуха передбачає симптоматичну терапію, що включає достатню гідратацію, дотримання постільного режиму, жарознижувальні засоби. Висип не вимагає спеціального лікування, оскільки він не завдає хворому особливих незручностей.