Наявність ексудату у вухах є клінічною ознакою, спричиненою підвищеною секрецією слизу. Цей розлад найчастіше виникає в дитячому віці через анатомічні особливості будови слухової системи, але він також може вражати і дорослих.
Вушний ексудат є тим типом слизу, який зазвичай виділяється під час запального процесу. Цей секрет виробляється залозами слизової оболонки дихальних шляхів. На відміну від слизу, що виділяється в нормальних фізіологічних умовах, який забезпечує функції змащування стінок і сприяє виведенню з організму зовнішніх агентів, він більш рясний, густий і липкий.
Які причини мокротиння у вухах?
Це може бути: середній отит, вроджені вади розвитку, застуда, синусит, алергії, холестеатома, рак носоглотки, рак вушного каналу.
У разі середнього отиту рідкі або гнійні виділення накопичуються в середньому вусі та залежать від активності вірусів, бактерій або інших збудників, що надходять із сусідньої ділянки, наприклад, з горла та верхніх дихальних шляхів.
Схильність до утворення ексудату може також залежати від структурних та функціональних аномалій вуха. Сюди відноситься невеликий нахил євстахієвих труб або їх менший розмір (діаметр або довжина), ніж зазвичай, аномалії піднебіння.
До ряду факторів ризику слід віднести: дитячий вік та сезонні коливання. Фактично у дітей віком до 2 років євстахієва труба тонша і коротша, ніж у дорослих, а також має ще не остаточний нахил. Це ускладнює відтік слизу із середнього вуха до носоглотки. Крім того, в дитинстві імунна система все ще перебуває в процесі формування, що робить дитину сприйнятливішою до інфекцій. Анатомічна будова вуха сприяє розвитку запальних процесів за рахунок схильності до гіпертрофії аденоїдів.
Сезонні коливання: слиз густої консистенції частіше утворюється в осінньо-зимовий період через перебування на холоді. Нижчі температури послаблюють імунний захист і віруси та бактерії легше потрапляють із горла у вухо через євстахієві труби. З іншого боку, влітку мокротиння у вухах може виникнути в основному через частий контакт з морською водою.
Як це проявляється?
Мокротиння у вухах супроводжується:
• приглушенням шумів чи відчуттям гулу під час розмови (аутофонія);
• закладеністю вух;
• виділенням із зовнішнього слухового проходу густого слизу;
• почервонінням ураженого вуха або місцевим підвищенням його температури.
Почуття дискомфорту, яке зазнає пацієнт, обумовлене самою продукцією мокротиння, а також активацією всіх тих механізмів, які потрапляють у рамки запального процесу. Залежно від основних причин надлишок слизу може супроводжуватися безліччю інших симптомів, у тому числі: вушним болем, опухлими лімфатичними вузлами, нудотою, запамороченням або порушенням сприйняття рівноваги, втратою слуху, лихоманкою, болем при жуванні, головним болем.
Найчастіше стан здатний повністю регресувати. Однак, якщо причинна патологія особливо серйозна, існує ризик незворотного зниження слуху.
Як лікувати?
Що стосується лікування, то терапевтичний підхід відрізняється в залежності від типу розладу, що спричинив мокротиння у вухах. Диференціальний діагноз необхідно проводити зі станами, що викликають подібні симптоми, такими як: сірчана пробка, баротравма, синдром Мен’єра , отосклероз. Тому самолікуванням дитини батькам краще не займатися. Отоларинголог МЦ «Парацельс» відповість на всі питання, що вас цікавлять.
Якщо провокуючою причиною є, наприклад, бактеріальна інфекція, лікар призначить прийом антибіотиків. З іншого боку, при вірусному походженні, можна вдатися до фармакологічного лікування, спрямованого на пом'якшення симптомів. Дітям, схильним до рецидивуючих інфекцій, може бути показано аденотомія, іноді у поєднанні з тонзилектомією, у разі вираженої гіпертрофії аденоїдів.