Із настанням холодів стає актуальною тема такої надзвичайної сезонної ситуації як відмороження у дітей. Відмороження – це ушкодження шкіри, а інколи і глибших тканин, що настає внаслідок тривалого охолодження. У дітей найчастіше виникає на щічках під час зимових прогулянок. При цьому тривала прогулянка – зовсім не обов’язкова умова, особливо, якщо погода була вітряною. Дитяча шкіра дуже ніжна, в порівнянні з дорослою містить більше води, тому відмороження у маленьких діток не така вже і рідкість.
Які ознаки відмороження?
Залежно від глибини ураження шкіри воно різне. І ступінь: збліднення шкіри, втрата її чутливості. При відігріванні виникає відчуття болю, печіння, почервоніння і набряк. Це ушкодження шкіри, яке найчастіше трапляється від холоду. Зазвичай батьки помічають його не одразу. Дитина після прогулянки може бути неспокійною, плакати.
ІІ ступінь: на набряклій шкірі блідо-синюшного забарвлення утворюються пухирці різної величини, заповнені рідиною жовтуватого кольору. Болю дитина може й не відчувати, а дотику – тим більше.
ІІІ ступінь: глибоке ураження шкіри, уражені ділянки мертвотно-блідого забарвлення, яке згодом переходить у синьо-багряне й чорне.
ІV ступінь: ураження м’язів і кісток, втрата чутливості.
Спочатку не завжди можна одразу визначити ступінь відмороження – пухирі з’являються через добу, а інколи – пізніше. Щоб запобігти ускладненням, які розвиваються внаслідок відмороження, повернувшись з прогулянки, огляньте ті частини тіла дитини, які були відкриті, а також ручки та ніжки. Зверніть увагу на ділянки збліднення шкіри.
Яка небезпека?
У випадку ІІІ – ІV ступенів відмороження проводиться оперативне лікування, схоже на те, яке використовується про глибоких опіках: некротомія, некроектомія, ампутація, різноманітні види пластики, направлені на відновлення втрачених тканин. Слід відмітити, що диференціальна діагностика відморожень таких ступенів можлива лише на 5 – 7 добу, а іноді і пізніше – після муміфікації тканин.
Які є невідкладні заходи?
Фахівці МЦ «Парацельс» застерігають, що першу допомогу при відмороженні дитині слід надавати у теплому приміщенні. Передусім зігрійте відморожені ділянки тіла: укутайте їх у теплу ковдру або зробіть багатошарову пов’язку з марлі, вати та клейонки (целофану), щоб зберегти тепло. Не варто знімати її раніше ніж за 10 хвилин, оскільки це може призвести до перепаду температур на поверхні та у глибоко лежачих шарах уражених ділянок.
Увага! У жодному разі не розтирайте відморожені ділянки снігом, спиртом, тканиною, оскільки можливе поверхневе ураження шкіри і проникнення інфекції.
При нагоді зігрівання можна проводити в теплій ванночці з поступовим підвищенням температури води від 20 до 40С упродовж 30 – 40 хвилин, ніжно масажуючи кінцівки рукою в гумовій рукавичці, змащеній стерильним вазеліном. Якщо є пухирці або підозра не те, що вони можуть з’явитися, продовжувати масах не слід. Ураженим кінцівкам необхідно надати підвищеного положення. У разі загального переохолодження дитини її слід помістити у ванну з температурою води 37С (обов’язково стежте за станом дитини), дати тепле питво, покласти у теплу постіль.
Якщо ви підозрюєте у дитини відмороження ІІ – ІІІ ступеня, негайно зверніться за медичною допомогою.
Як запобігти?
У разі сильного морозу не варто виходити з дому без крайньої на те потреби. Одяг для прогулянки має бути достатньо вільним, оскільки це сприяє нормальному кровообігу. Бажано одягати дитину як «капустину». При цьому між шарами одягу є проміжки повітря, що гарно утримують тепло.
Тісне взуття, відсутність устілок часто слугують передумовою для відмороження. У чобітки дитини слід покласти теплі устілки та надягти вовняні шкарпетки. Вони вберуть вологу і ніжки залишаться сухими.
Щоки та підборіддя дитини можна захистити шарфиком. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змажте спеціальним кремом, (але не рослинною олією!).