Мастоїдит - це інфекційно-запальний гнійний процес, гострого або хронічного характеру соскоподібного відростку скроневої кістки.
Щоб розуміти, про що йде мова, необхідно знати, що нижня частина соскоподібного відростку закінчується трикутним виступом, кінчик якого звернений вниз. Ми можемо доторкнутися до кінця цього виступу позаду вуха. Соскоподібний відросток заповнений повітроносними порожнинами, кількість і розмір яких сильно варіює, залежно від індивідуальних анатомічних особливостей пацієнта. Завдяки цим порожнинам соскоподібний відросток грає роль, ніби «звукового ящика».
Зазвичай мастоїдит є безпосереднім наслідком отиту. Запалення виникає, коли гнійна інфекція поширюється із середовища вуха, ураженого отитом до порожнин соскоподібного відростка. Небезпека захворювання полягає в тому, що дегенеративні процеси ведуть до руйнування кісткової тканини. А так як повітроносні порожнини з заднього боку з'єднані з задньої черепної ямкою, то нагноєння соскоподібного відростка може викликати небезпечні ускладнення.
Причинами мастоїдита можуть служити:
- внутрішньочерепні абсцеси;
- параліч лицьового нерва;
- тромбоз кавернозного синуса.
Найактивнішими патогенами щодо мастоїдита є пневмокок, стафілокок, синьогнійна
та гемофільна палички, гриби роду Aspergillus.
Фактори ризику
Існують певні чинники ризику, які можуть сприяти розвитку мастоїдиту. Найбільш схильні до захворювання діти у віці від 6 до 13 місяців, з ослабленою імунною системою, мовними труднощами, психічними розладами, холеастомою. В середньому мастоїдит діагностується у 10% дітей з гострим середнім отитом. Рівень смертності - 1 людина на 1000 хворих.
Симптоми
Симптоми мастоїдиту з'являються через кілька днів або тижнів після початку гострого середнього отиту. Мастоїдит викликає:
- сильний біль у вусі;
- втрату слуху;
- головний біль;
- лихоманку, яка триває більше 4-х днів;
- шлунково-кишкові симптоми у дітей (блювота та діарея).
Як правило, вушна раковина пацієнта зміщується вниз у бічному напрямку.
Інфекція соскоподібного відростка може ускладнитися перфорацією барабанної перетинки, остеомієлітом, менінгітом, абсцесом мозку (скроневої області), церебральним тромбофлебітом. Рідко інфекція може роз'їдати кінчик соскоподібного відростка і виникає абсцес Бецольда.
Діагностика
Підтвердити діагноз та оцінити ступінь ураження допомагає комп'ютерна томографія. З середнього вуха беруть ексудат для мікробіологічного дослідження на чутливість до антибіотиків. У пацієнтів з підозрою на мастоїдит необхідно провести диференціальну діагностику з переломом черепа, набряком привушної залози, збільшенням шийних лімфатичних вузлів та внутрішньочерепним сепсисом.
Лікування
Мастоїдит найчастіше представляє собою інфекцію бактеріальної природи, тому антибіотики є найкращою терапією у лікуванні захворювання. Як правило, лікування антибіотиками швидко вирішує проблему мастоїдиту. Найбільш ефективними препаратами на сьогодні вважаються макроліди та цефалоспорини. Для зниження температури при мастоїдиті використовують ібупрофен і парацетамол.
Як доповнення до терапії антибіотиками деяким пацієнтам іноді призначається більш інтенсивне лікування: хірургічний дренаж або мастоїдектомія (ефективна при остеомієліті, холеастомі).
У разі виникнення у Вас питань,
скарг або сумнівів, Ви можете звернутися за допомогою до отоларинголога
Медичного центру «Парацельс».