Серед захворювань можливої інфекційної природи, типовим для дітей до четвертого року життя є гарячковий васкуліт або синдром Кавасакі. Як відомо, васкуліт - це запалення кровоносних судин, в тому числі артерій. Якщо говорити більш конкретно, то синдром Кавасакі - це аутоімунне захворювання, що вражає артерії малого і середнього калібру.
Сам термін«синдром Кавасакі»походить від прізвища свого першовідкривача.У 1960 році доктор Томісаку Кавасакі вивчив випадок хвороби чотирирічної дитини, у якої спостерігалася лихоманка протягом більш ніж 15 днів, почервонілі губи, був малиновим язик, гіперемія глотки, дифузна еритема з лущенням рук і ніг і збільшення лімфатичних вузлів.Кілька років по тому в Японії були зафіксовані й інші аналогічні випадки хвороби.
В даний час хвороба Кавасакі починає широко розповсюджуватися по всьому світу,(особливо зачіпаючи азіатів),але не всі людські раси схильні до неї.Синдром Кавасакі, наприклад, майже не зустрічається серед негритянської раси і кавказців.
Вважається, що захворювання має тенденціюдо рецидиву кожні два-три роки, особливо навесні і зимою.Також наголошується, що хвороба вражає в основному хлопчиків, особливо у віці від 9 до 11 місяців.
Медична статистика свідчить, що 80% пацієнтів, які страждають синдромом Кавасакі-менші чотирьох років, 50% - додвох років, 2-10% - до шести місяців.
Причини
Синдром Кавасакі в медичних колах вважається проявом хвороби з нез'ясованої поки природою.Ймовірно, це якесь інфекційне захворювання, але вагомих наукових доказів, що підтверджують таку теорію, немає.
Практика показує, що синдром Кавасакі часто проявляється після помірних вірусних захворювань.У зв'язку з цим цілком ймовірно, що існує певна кореляція між синдромом і вірусними патологіями.
Інфекційні агенти, які «підозрюються» в провокації синдрому, це - стрептококи, стафілококи, вірус Епштейна-Барра, ретровірус, парвовирус В-19.
Згідно інших етіопатологічних гіпотез,причина хвороби лежитьв отруєнні ртуттю, алергіях іімунологічних захворюваннях.
Симптоми
Початкова фаза хвороби характеризується гострою лихоманкою з високою температурою, яка триває від 14 до 30 днів.Відзначаються перепади
настрою, дратівливість, анорексія, поява сверблячих папул.Також можлива гіперемія кон'нктиви очей,запалення слизової рота, еритема долонь.Збільшуються лімфатичні вузли, шкіра, що покриває їх,почервоніла і тепла на дотик.
У гострій фазі захворювання можливі артрити і артралгії, судинні ураження, серцеві зміни з фатальним результатом в 1-2% випадків (інфаркт міокарда, міокардит, перикардит, аритмії, коронарний тромбоз і т.п.).
Фаза одужання займає до трьох місяців.Типові ознаки синдрому Кавасакі зникають, хоча деякі проблеми з серцем можуть зберегтися.
Діагностика
Дуже важливою являється диференціальна діагностика з кором, токсичним шоком, отруєнням ртуттю, ювеніальним та ревматоїдним артритом,інфекціями ентеровірусу і лептоспірозу.
Серед найбільш корисних діагностичних тестів для виявлення хвороби Кавасакі слід назвати ехокардіографію, кардіограму, офтальмоскопічне обстеження з щілинною лампою.
Терапія
Лікування полягає у внутрішньовенному введенні імуноглобулінів.Якщо це не допомагає, рекомендується призначення інфликсимабу, потужного препарату, що відноситься до категорії моноклоніальних антитіл (для лікування аутоімунних захворювань).
Враховуючи те, щоунікальнийпричинний фактор синдрому не встановлено, використовувані методи лікування спрямовані на зниження запалення і запобігання коронарних ускладнень.На щастя, в переважній більшості прогноз синдрому Кавасакі позитивний.
У разі виникнення сумнівів, питань або проблем, пов'язаних зі здоров'ям, звертайтеся за своєчасною консультацією до фахівців МЦ «Парацельс».