Минаючий 2018 рік ознаменувався стрімким зростанням захворюваності на кашлюк. Тих, хто заразилися, було в два рази більше, ніж в 2017 році. І найбільш вразлива категорія - діти. У чому причина наступу смертельно небезпечної інфекції і як їй запобігти?
Кашлюк - дуже заразне захворювання, що викликається бактерією Bordetella pertussis. Цей мікроорганізм здійснює інгібуючу дію на імунну систему господаря і перешкоджає руху війок, що покривають легеневий епітелій та виконують важливу функцію видалення сміття, яке потрапляє в легені з повітрям.
Через свою високу контагіозність кашлюк широко поширений у всьому світі, проте вакцинація значно знизила його вплив на населення.
Назва хвороби походить від французького слова "кок" (півень). Саме на півняче кукурікання схожі звуки, які виникають після болісних кашльових нападів.
Захворіти на кашлюк можна в будь-якому віці, але, як правило, частіше це відбувається в ранньому дитинстві, що в найбільш серйозних випадках веде до важких ускладнень і навіть до смерті (2% хворих). Згідно зі статистикою, в світі щорічно захворює на кашлюк 16000000 чоловік, а вмирає близько 400000.
Фактори ризику
Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом при чханні або кашлі. Хвороба вважається заразною від перших симптомів прояву до початку одужання. Визначено, що дитина з кашлюком може заразити до 90% сприйнятливих дітей, з якими контактує. Як і у випадку з усіма, що переносяться по повітрю, інфекційними захворюваннями, насправді, найбільшим фактором ризику розвитку кашлюку є переповненість установи (шкіл, дитячих садків), а також відсутність вакцинації.
Симтоми
Після інкубаційного періоду, що триває близько десяти днів, хвороба починає проявляти себе легким кашлем, пропасницею, виділеннями з носа, які поступово стають все більш рясними. За цим першим, катаральним етапом, який триває до двох тижнів, слідує приступоподібна фаза, для якої характерні епізоди сильного кашлю. У деяких випадках це справжні судомні напади, що супроводжуються блювотою і хрипами.
Проблеми з диханням цієї фази зазвичай пов'язані з апное, ціанозом або петехіальними кровотечами, виникають протягом 30 - 40 днів, але іноді тривають до десяти тижнів. Нарешті, фаза одужання триває від одного до трьох тижнів, протягом яких відбувається поступове поліпшення стану до зникнення симптомів.
У той час як у дітей старшого віку і дорослих захворювання рідко викликає серйозні наслідки - кровотечі з носа, перелом ребер або грижі - у дітей молодшого віку, можуть спостерігатися випадки дегідратації, епілепсії, пневмонії, бронхіту, отиту, в рідкісних випадках - енцефаліту.
Якщо Ви помітили у себе або своєї дитини кашель, який з часом не слабшає і триває вже більше тижня, є вагома причина звернутися до сімейного лікаря в МЦ «Парацельс».
Діагностика
Як правило, для діагностики кашлюку має значення носоглотковий мазок, щоб виявити бактерію, відповідальну за хворобу. Для визначення наявності специфічних антитіл, що виробляються імунною системою для боротьби з патогеном, використовують аналіз крові.
Лікування і профілактика
Методи лікування кашлюку залежать від віку пацієнта і того моменту, коли захворювання було діагностоване. Якщо інфекція триває менше трьох тижнів, (діагноз поставлений до настання фази приступоподібного кашлю), то зазвичай рекомендується антибіотикотерапія еритроміцином, кларитоміцину або азитромицином. Це необхідно для скорочення перебігу захворювання та зниження інфекційності патогена. Але якщо хвороба знаходиться на останній стадії, то така терапія вже не буде ефективною.
Період догляду за хворим на дому є для дорослих достатнім, але для дітей часто необхідна госпіталізація, особливо у віці до року. Немовлятам показане внутрішньовенне вливання рідин, щоб уникнути ризику зневоднення. Потім проводиться безперервний моніторинг дихальної функції. Для полегшення симптомів вдаються до протикашльових, седативних і спазмолітичних препаратів.
Основним засобом профілактики кашлюку є вакцинація. З появою вакцини в 40-х роках минулого століття, кашлюк перетворився з основної причини смерті серед немовлят в проблему охорони здоров'я, що має першорядне значення лише в країнах, де мало приділяється уваги програмам вакцинації. На сьогодні зазвичай використовувана вакцина складається з інактивованих фракцій, а не з усієї бактерії - це робить вплив препарату більш м'яким і досить ефективним.