У давні часи цю хворобу називали «полум'ям сатани», через сильний біль і ураження шкіри, що нагадують опік. Сьогодні вона всім відома як оперізуючий лишай. Це захворювання інфекційної природи і обумовлене реактивацією того ж вірусу, який викликає вітряну віспу - Herpes zoster. У той час як вітряна віспа характерна для дітей, оперізуючий лишай проявляється у дорослих.
Причини
Коли людина заражається цим вірусом в перший раз, у неї розвивається вітряна віспа. Далі вірус залишається в організмі в стані спокою, знаходячи укриття від імунного захисту в нервових корінцях. Тут він знаходиться в латентній фазі, в якій не здатний розмножуватися. Для своєї активації йому треба дочекатися ослаблення імунітету. Це відбувається за таких умов:
• інтенсивна дія сонячного світла;
• СНІД;
• тривале застосування кортикостероїдів та імунодепресантів;
• важкий психофізичний стрес.
За статистичними оцінками 10% із тих, хто мав справу з вітряною віспою, згодом стикаються з оперізуючим лишаєм. Дві третини випадків хвороби зустрічається у людей старших 50 років. Тому літній вік вважається першим фактором ризику реактивації Herpes zoster.
Симптоми
Оперізуючий лишай характеризується появою болючого шкірного висипу з численними червоними, плоскими або опуклими плямами, які швидко перетворюються в пухирці. Вони продовжують утворюватися протягом 3 - 5 днів, після чого мають тенденцію розвиватися в пустули, заповнені серозним вмістом, який з часом каламутніє. Утворення і розрив везикул збігається з піком заразності захворювання.
Біль, пов'язаний з висипаннями, дуже часто інтенсивний. Багато пацієнтів описують його як пульсуючий, гострий і пекучий, ніби голка пронизує шкіру.
50 - 60% шкірних висипань розташовується на грудній клітці. Хоча, в цілому, зона ураження варіює від суб'єкта до суб'єкта, проявляючись уздовж нервових закінчень, в яких «сховався» вірус. Наприклад, якщо Herpes zoster знаходився в трійчастому нерві, висипання з'являться на рівні обличчя, рота, язика або очей. Офтальмологічний оперізуючий лишай зустрічається у 20% пацієнтів.
Появі висипу часто передує, так звана, продромальная фаза - за 48 - 72 години до появи висипань. Місце, де з'являться везикули, німіє, з'являється відчуття поколювання. Іноді виникає абдомінальний біль без типових уражень шкіри. Також захворювання може супроводжуватися лихоманкою, ознобом, загальним нездужанням і головним болем.
Через 7 - 10 днів після появи пухирці руйнуються і утворюють струпи, які мають тенденцію до спонтанної десквамації. Шкіра зазвичай повертається до свого колишнього вигляду протягом наступних 2 - 4 тижнів. Часто залишаються легкі рубці та зміна пігментації шкіри.
Ускладнення
Найбільш поширеним ускладненням оперізуючого лишаю є постгерпетична невралгія. Це хронічний біль неврологічного характеру, який розвивається через 30 днів після загоєння шкірних ушкоджень і може тривати місяці або навіть роки. Найбільше від цього ускладнення страждають літні люди.
Офтальмологічна форма оперізуючого лишаю може привести до кератиту, виразки рогівки, гострого некрозу сітківки і сліпоти. Останні епідеміологічні дані пов'язують захворювання із значним ризиком інсульту.
Інші ускладнення у ослаблених осіб це - мієліт, асептичний менінгіт і менінгоенцефаліт.
Лікування і профілактика
При оперізуючому лишаї слід звернутися до лікаря- невропатолога. Фахівці МЦ «Парацельс» рекомендують починати лікування не пізніше, ніж через 72 годин після першої висипу, і продовжувати протягом 7 - 10 днів противірусними препаратами (ацикловір, валацикловір, фармцікловір). Для зменшення больових відчуттів використовуються протизапальні та знеболюючі ліки. Важливо, щоб пошкоджена шкіра була чиста і суха, щоб уникнути ризику бактеріальної суперінфекції. Тут корисними будуть будь-які м'які пов'язки для захисту від травм і контакту з одягом.
Зменшити захворюваність дорослих може вакцинація разової дозою проти оперізуючого лишаю, не залежно від того був контакт в минулому з Herpes zoster чи ні.