Скарлатина - гостре інфекційне
захворювання, що викликається бета-гемолітичним стрептококом групи А. Хвороба
вражає в основному дітей у віці від трьох до дванадцяти років. Статевої
схильності до скарлатини немає.
Зараження інфекцією відбувається через краплі слини, які хворі виділяють при кашлі, чханні або при розмові. Також скарлатина може передаватися через забруднені предмети, (наприклад, іграшки, книги, одяг, столові прибори тощо), завдяки здатності стрептокока виживати в навколишньому середовищі.
Скарлатина не дає постійного імунітету, оскільки існує багато різних штамів бета-гемолітичного стрепококка групи А. Слід знати, що цей же стрептокок відповідальний і за такі захворювання, як імпетиго, рожа, некротичний фасцит і навіть целюліт.
Фактори ризику для дорослих
Рідко скарлатина виникає і у дорослих. Цьому можуть сприяти різні фактори, в тому числі:
- похилий вік. При старінні імунна система слабшає, а це знижує ефективність захисту від бактерій, в тому числі, таких як стрептокок;
- недостатній нічний сон. Вченими доведено, що під час нічного сну організм людини переробляє білки, які надійшли з їжею, і використовує їх для боротьби з потенційними патогенами. Ті, хто не спить вночі, не можуть повноцінно використовувати білки для цієї мети, тому вони більш уразливі для інфекцій;
- психофізичний стрес знижує імунну активність;
- наявність хронічного захворювання;
- хіміотерапія.
Симптоми і ускладнення
Для скарлатини характерний шкірний висип червоного кольору, який виникає протягом 12 - 48 годин. З'являються червоні цятки, розташовані дуже близько одна біля одної і злегка підняті над поверхнею. Висип зазвичай локалізується на шиї, в області пахв, поступово переходячи на все тіло. Ці шкірні прояви обумовлені поширенням по крові бактеріальних токсинів. Через кілька днів шкіра, вкрита висипкою, починає лущитися.
Пацієнт скаржиться на болі в животі, горлі і головний біль. Мигдалини гіпертрофовані, покриті білим нальотом. Одними з найбільш поширених симптомів є бактеріальний фарингіт.
Характерним симптомом є наявність білої патини на язиці. Потім в результаті процесу десквамації поверхня язика стає червоною і набуває зморшкуватого вигляду («малиновий язик»).
До появи антибіотиків скарлатина була частою причиною смерті і таких серйозних ускладнень як менінгіт, енцефаліт, ендокардит, ревматизм і гломерулонефрит. Сьогодні, завдяки вчасно вжитим терапевтичним заходам, летальний результат і перераховані вище ускладнення зустрічаються рідко.
Діагностика і терапія
Постановка діагнозу грунтується на оцінці симптомів і лабораторних аналізів. Глотковий мазок - діагностичний тест, який дозволяє остаточно з'ясувати, чи зв'язні катаральні явища в горлі з певним мікроорганізмом.
Лікування скарлатини включає в себе застосування антибіотиків щонайменше в протягом 7 днів. Рекомендується постільний режим та ізоляція пацієнта, особливо в перші дні хвороби. Для оптимізації ефектів антибіотикотерапії при скарлатині призначаються болезаспокійливі, такі як ібупрофен або парацетамол. Важливо не допускати зневоднення організму. У кімнаті, де знаходиться хворий, повітря повинне бути зволоженим. Сухе повітря може додатково дратувати запалене горло.
Прогноз
У більшості випадків, якщо терапія своєчасна і адекватна, симптоми скарлатини проходять протягом декількох днів. Тому при перших же ознаках хвороби слід звернутися за допомогою до фахівців МЦ «Парацельс».
При відсутності відповідного лікування інфекція може затягнутися до кількох тижнів, крім того існує реальний ризик ускладнень. Порушення рекомендацій лікаря може привести до рецидиву.
Профілактика
На сьогодні ще немає вакцин для запобігання скарлатини. Проте, існує ряд запобіжних заходів, які можуть зменшити ризик зараження. Миття рук має стати важливим гігієнічним правилом, якому потрібно слідувати і привчати до нього дітей. Намагайтеся не ділитися їжею і посудом. При чханні та кашлі прикривайте рот і ніс.