Центр громадського здоров'я України повідомляє, що в даний час країна знаходиться в зоні підвищеного ризику щодо такого захворювання як поліомієліт. Це пояснюється низьким відсотком повністю вакцинованих дітей (30%). Поодинокі випадки хвороби вже були офіційно зафіксовані.
Що ж таке поліомієліт? Це захворювання вірусної природи, яке вражає нервову систему, головним чином впливаючи на сіру речовину спинного мозку. Хвороба дуже висококонтагіозна. Заразитися можна через:
• повітря із суспензією вірусу;
• споживання забруднених продуктів і води;
• спільний з хворими посуд.
Поліомієліт часто протікає безсимптомно, тому пацієнти з невираженими ознаками хвороби особливо небезпечні в епідеміологічному плані.
Симптоми
Згідно із даним статистики, від поліомієліту більше всього страждають діти до п'яти років. Інкубаційний період складає від 7 до 30 днів, клінічна картина залежить від форми хвороби.
Паралітичні випадки захворювання зустрічаються з частотою один до десяти. Для непаралітичної форми характерно загальне нездужання, лихоманка, знижений апетит, нудота і блювота, болі в м'язах, горлі, головний біль.
Через два тижні всі перераховані вище ознаки поступово проходять, хоча в окремих випадках тривають і довше. Потім спостерігається клінічна картина, яка свідчить про неврологічні ураження. Дитина стає дуже неспокійною і примхливою, легко дратується. Настрій пацієнта нестійкий, постійно змінюється. М'язи спини і шиї напружені. Згодом непаралітична форма поліомієліту може перетекти в паралітичну.
Паралітичний полімієліт зустрічається рідко, проте має важкі наслідки. Його класифікують за такими видами паралічу: бульбарний, потінний, енцефалічний і спинальний.
У разі бульбарного паралічу нерви уражаються вибірково. При ураженнях судинного центру порушується свідомість пацієнта, дихального - спостерігаються дихальні розлади.
При потінному - виникають паралічі та парези лицьових нервів, в результаті чого про повністю або частково втрачається міміка.
Судомний синдром, центральний парез, афазія - характерні для енцефалічного паралічу, коли вражені підкіркові ядра і мозкова речовина. Спинальний вид проявляється спочатку слабкістю і болем в м'язах, а потім їх змінює повний або частковий параліч.
Паралітична стадія поліомієліту триває від 3 днів до двох тижнів. Цього часу може бути досить для того, щоб хворий помер від важких розладів кровообігу і дихання. На цій стадії також спостерігається:
• знижений м'язовий тонус;
• відсутність активних рухів;
• переважне ураження м'язів ніг і рук, рідше - шиї та тулуба;
• розлади акту дефекації та сечовипускання.
Реабілітація після поліомієліту займає близько року. Активізуються сухожильні рефлекси, відновлюється рух в окремих м'язах. Через мозаїчність уражень і нерівномірність відновлення, кінцівки можуть відставати в рості, деформуватися, виникає атрофія кісток і остеопороз, розвиваються контрактури.
Постполімієлітний синдром
Після перенесеної хвороби у багатьох пацієнтів ще тривалий час спостерігається атрофія м'язів, нічне апное, непереносимість низьких температур, зниження уваги, погана пам'ять і депресія.
Лікування і профілактика
Пацієнти з поліомієлітом в обов'язковому порядку госпіталізуються. Необхідний постільний режим, теплові процедури, знеболюючі та заспокійливі препарати. Параліч потребує комплексної відновної терапії, з підтримуючим лікуванням в санаторіях. Таке важке ускладнення як порушення дихання вимагає реанімаційних заходів.
Для попередження поліомієліту використовується вакцинація. Інші превентивні заходи носять неспецифічний характер і включають в себе: правильне харчування, загартовування організму, фізичну активність, санацію хронічних інфекційних вогнищ і дотримання гігієнічних норм.