Хронічний тонзиліт – це запалення мигдаликів, яке є результатом повторних епізодів гострого тонзиліту (ангіни). Ця проблема виникає переважно у дітей, рідко – у дорослих. Найчастіше збудник захворювання має інфекційну чи вірусну природу. У дитинстві мигдалики легко контактують з бактеріями або вірусами, тому вони дуже часто зазнають запальних процесів.
Як довго триває гострий тонзиліт? Що стосується часу загоєння, то запалення вірусного походження проходить спонтанно протягом 7-10 днів, із симптоматичним піком у перші 48-72 години. Якщо тонзиліт бактеріальний і розпочато антибактеріальну терапію, симптоми проходять приблизно через 5 днів. Протягом року 5-6 епізодів гострого тонзиліту можуть спричинити хронічне запалення.
Чинники ризику хронічного тонзиліту
Провідний фактор ризику – дитячий вік. Мигдалики присутні у нас від народження, прогресивно розвиваються і досягають максимального розміру у віці 3 – 5 років. Близько семи років вони зазнають інволюції та зменшуються за рахунок фізіологічної атрофії, що робить їх малопомітними у підлітковому віці. У дорослих мигдалики практично функціонально неактивні.
Бактеріальні інфекції: часто бере участь у запаленні бета-гемолітичний стрептокок групи А. Ця бактерія безсимптомно присутня у 30% дітей. При ослабленні організму або наявності інфекцій дихальних шляхів стрептококи розмножуються, викликаючи неприємний запах з рота, набряк, утруднене ковтання, білуватий наліт.
Застуда та вірусні захворювання: у більшості випадків тонзиліт викликають аденовірусні та риновірусні інфекції. Гіпертрофія мигдаликів також може бути спровокована вірусом Епштейна-Барра (мононуклеоз).
Низькі температури: тонзилітом частіше хворіють взимку через холод. Низькі температури, як правило, послаблюють імунний захист, дозволяючи бактеріям та вірусам легше розмножуватися у горлі.
Як проявляється хронічний тонзиліт?
Захворювання викликає симптоми, схожі на симптоми гострої форми, але на відміну від неї, локальні прояви виражені не так різко. Мигдалики збільшуються, у їх кишенях збирається смердючий наліт сирної консистенції, жовтувато-білого кольору. Іноді через рубцеві зміни мигдалики можуть стати твердими, маленькими та білими (хронічний атрофічний тонзиліт).
Також хвороба може супроводжуватися болями у горлі, у вухах та при ковтанні. Інші симптоми, пов'язані з хронічним тонзилітом, включають дисфагію, головний біль, задишку, порушення сну, зміну тембру голосу, дратівливий кашель. Хронічний тонзиліт – інфекційне вогнище, яке може спричинити такі ускладнення як гломерулонефрит, ревматизм, ендокардит.
Діагностика
Супутні симптоми тонзиліту легко розпізнати, а діагноз може бути встановлений отоларингологом після повного обстеження верхніх дихальних шляхів і травного тракту. Щоб визначити причини запалення мигдаликів, потрібно здати мазок із ротоглотки та біохімічні аналізи крові.
Слід негайно звернутися за медичною допомогою, якщо:
• температура перевищує 39С;
• головний біль пов'язаний з повторним блюванням;
• виникають ознаки сплутаної свідомості.
Що робити?
Поки зберігається хронічний тонзиліт, краще не вживати занадто гарячі напої чи їжу, оскільки вони посилюють місцеве запалення. Варіанти терапії залежать від причини хронічного тонзиліту, але, як правило, мають обмежену ефективність з патофізіологічних причин. Якщо основна проблема в бактеріальній інфекції, лікар може призначити антибіотики, спрямовані на вибіркову атаку патогену.
Показаннями до видалення мигдаликів (тонзилектомії) стають часто рецидивуючий тонзиліт (більше 4-5 епізодів на рік); тяжкі симптоми, що рецидивують; запалення середнього вуха.
У деяких випадках уникнути хірургічного втручання можна за допомогою промивання лакун мигдаликів. Цю процедуру успішно проводять фахівці МЦ «Парацельс», завдяки їй хронічний процес вдається перевести в стан тривалої ремісії.